Меф мяу мяу Магазин наркотиков Alpha PVP Бошки Шишки Таганрог АМФ COCAIN Codein ГАШИШ

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Лови, братва, историю из жизни настоящего наркома в индейском стиле! Закладки, топотушки и гашиш - все, что нужно для настоящего кайфолома, чтобы погрузиться в марафон на охоту за утками с топором!

Вот, значит, мне как-то захотелось потрясти нервы и перевернуть мозга во имя веселья. Закладки решили подружиться со мной на этот вечер, а наша четверка гопников уже была полностью в состоянии топотушек. Так что было решено: нам нужен гашиш и топор для охоты на уток, а добавим к этому весь индейский стиль, чтобы зацепить скучающих малак.

Начался поиск гашиша. Закладки, известные нам люди, которые возят все, что душа пожелает. Но проклятые кайфоломы решили испортить нам удовольствие и находиться где-то в другом районе. Часы тикали, а мы все искали и искали. Наконец, нашли! Закладка в кармане, и мы уже забыли о самой жесточайшей шмалялке. Были мы готовы!

Наступил вечер. Мы собрались на своей территории - в пустом дворе, где никто не мог помешать нам в нашей охоте. Под мутные лампы и тихую музыку, мы сжигали дымящуюся закладку и погружались в атмосферу наркома. Количество мары, просто зашкалило!

С каждой затяжкой все больше охватывала ломка и желание удариться в охоту. Топор был готов, как и я. Вспомнил я про свои индейские корни и подобрался в соответствующем наряде - кожаные ботинки, перья, и розово-жеутый свитер с оставшейся частью мары. Вот такой себе индейский стиль ми малаки!

Мы стояли в окружении темной ночи, готовые к битве с утками. Истинный нарком не боится ни темноты, ни острых клювов! И мы пошли, подняв топоры высоко вверх, чтобы пугнуть всех уток в радиусе километра.

Утки вспорхнули с воды шумно, и тут началось - охота в индейском стиле! Крики, птицы, клювы и крылья - все это смешалось в один кипящий котел звуков. Я рвался вперед, призывая своих братьев не сдаваться и идти до конца, как настоящие наркомы!

Тяжелое дыхание, мерцающие лампы и крик топотушек вокруг создавали головокружительную атмосферу. Мы продолжали преследовать уток, швыряясь топорами и проклиная их, заставляя себя двигаться вперед, даже если ноги уже не слушались.

Через некоторое время, когда утки уже начали уступать и покидать поле боя, я понял, что мы сделали это. Мы победили уток в индейской охоте! С чувством героя, я поднял топор над головой и закричал в ночь: "Мы - наркомы! Мы - охотники! Малаки, не теряйте духа!"

Вся наша группа гопников открыла уста и присоединилась ко мне. Мы чувствовали себя победителями, настоящими индейцами, сплоченными единством наркотиков и охоты. И пока лампы постепенно погасли, и мара покидала наши тела, мы знали - это была наша ночь, наша победа!

Так что, братцы, не бойтесь быть настоящими наркомами - не только в узком смысле этого слова, но и в более широком. Идите на охоту в индейском стиле и наслаждайтесь каждым моментом, пока вы в состоянии топотушки. И помните, никогда не позволяйте кайфоломам испортить ваше удовольствие. Вперед, наркомы, покорять мир!